- дієвий інструмент на шляху до обгрунтованих та раціональних виплат матеріального забезпечення
На практиці непоодинокими є випадки, коли підприємство, установа, організація або фізична особа-підприємець, не розуміючи ступеня своєї відповідальності, або розуміючи, проте сподіваючись, що даний вчинок не призведе до наслідків, видає особі, яка не перебувала з даним роботодавцем у трудових відносинах, довідку про середню заробітну плату, вносить до трудової книжки особи завідомо неправдивий запис про період роботи. Буває і так, що особа дійсно перебувала у трудових відносинах з підприємством установою, організацією, проте до трудової книжки особи заноситься більш тривалий період роботи або видається довідка про середню заробітну плату, до якої заносяться неправдиві дані про заробітну платню.
Насправді, ступінь відповідальності за дані діяння дуже висока, більше того, є злочином та Кримінальним Кодексом України кваліфікуються як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача свідомо неправдивих документів.
Проте, частіше трапляється так, що саме особи, які перебувають на обліку у центрі зайнятості, подають завідомо неправдиві дані під час реєстрації або у процесі перебування на обліку або приховують обставини, які впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Приховуванням обставин, які впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, може бути приховування безробітним факту працевлаштування, або укладання договору цивільно-правового характеру. Тобто особа, перебуваючи на обліку у службі зайнятості, може самостійно працевлаштуватися або укласти договір цивільно-правового характеру, перебуваючи на обліку одночасно отримувати матеріальне забезпечення та соціальні послуги за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та заробітну платню або винагороду від підприємства, установи, організації або фізичної особи-підприємця.
Статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» закріплений обов`язок застрахованих осіб своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Крім того, що сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг буде стягнена з безробітного з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, Кримінальним Кодексом України такі дії кваліфікуються як заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Таким чином, крім стягнення з безробітного суми матеріального забезпечення та соціальних послуг, у разі стягнення зазначених сум у судовому порядку, з безробітного стягуються судові витрати та, разом із цим, особа притягується до кримінальної відповідальності.
Дієвим механізмом, покликаним запобігати незаконному отриманню матеріального забезпечення та соціальних послуг, є розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним. Метою розслідування страхових випадків є перевірка достовірності даних, зазначених у документах про трудову діяльність та заробітну плату безробітних, на підставі яких надається статус безробітного та призначається допомога по безробіттю.
Перевірка проводиться у разі, коли:
- подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно ч.1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";
- особа, яка одержує допомогу по безробіттю та не може бути працевлаштована у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, виявила бажання отримати залишок належної їй допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності;
- центром зайнятості розглядається питання про направлення особи, яка має вищу освіту і перебуває на обліку як безробітна, на перепідготовку з отриманням другої вищої освіти за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
- під час перебування особи на обліку, як безробітної, до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон), функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. В свою чергу, робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а за необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій.
Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи взаємодіє також з органами праці та соціального захисту населення, іншими органами виконавчої влади, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходи від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами), ведення особистого селянського господарства, проведення інших заходів.
Важливо те, що служба зайнятості у процесі обміну інформацією з Пенсійним фондом України та Державною податковою адміністрацією України про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходи має можливість отримати відомості про отримані доходи від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців незалежно від їх місця знаходження та провадження діяльності. Це означає, що у разі працевлаштування або укладення договору цивільно-правового характеру особою, яка перебуває на обліку у службі зайнятості, з підприємством, установою, організацією або фізичною особою-підприємством, яке зареєстроване або проводить свою господарську діяльність у будь-якому куточку України, служба зайнятості все одно, шляхом обміну інформацією з органами, про які йшлося вище, отримає дану інформацію та у будь-якому разі стягне суму незаконно отриманого матеріального забезпечення та соціальних послуг з винної особи та повідомить правоохоронні органи про даний факт для притягнення до кримінальної відповідальності.
Як підсумок, центр зайнятості закликає роботодавців, застрахованих осіб, які перебувають на обліку у центрі зайнятості, до чіткого дотримання діючого законодавства, відповідального ставлення до виконання своїх обов`язків та сумлінного використання прав та повноважень, наданих законодавством.
Головний спеціаліст-юрисконсульт Южненського міського центру зайнятості
Ткаченко О.М.
В Україні права, обов’язки та відповідальність роботодавця передбачені статтями 35 та 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Відповідно до статті 35 вказаного закону роботодавець має право брати участь в управлінні страхуванням на випадок безробіття через своїх представників згідно із цим законом і статутом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі фонд), а також на судовий захист своїх прав.
Зокрема, статтею 10 закону передбачено, що управління фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб та роботодавців. Представники застрахованих осіб і роботодавців делегуються профспілками, їх об‘єднаннями та об‘єднаннями роботодавців.
Що ж стосується обов’язків, то вони є такими: своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників, їх заробітну плату, використання робочого часу тощо; сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.
Своєчасність та повнота сплати страхових внесків до Фонду означає те, що відповідно до діючого законодавства роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня набуття статусу платника страхових внесків до Фонду. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг), а повнота їх сплати полягає в тому, що страхові снески повинні сплачуватися роботодовцями в чітко визначеному об`ємі, тобто у відсотках. Законодавством визначено, що роботодавці нараховують страхові внески у відсотках до суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб (1,6%); наймані працівники – у відсотках до суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб (0,6%).
Враховуючи, що страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за своєю суттю не є податками, а формою резервування частини заробітної плати для забезпечення матеріальної підтримки та надання соціальних послуг у разі настання страхового випадку, додаткового або часткового компенсування витрат, пов'язаних з прийняттям на роботу додаткової кількості працівників, несвоєчасна і неповна їх сплата призводить до незабезпечення надання в повному обсязі соціальних послуг населенню і фінансової підтримки роботодавцям.
Особливу увагу потрібно звернути на те, що Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків. Так, згідно із статтею 38 закону роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контрольним органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення – у трикратному розмірі зазначеної суми. Пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Несплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються із страхувальника у безспірному порядку в доход фонду. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.
Законодавчо закріпленим обов`язком роботодавців є надавати виконавчій дирекції Фонду відомості про заробітну плату працівників, використання робочого часу, тощо. Це пов`язано із здійсненням службою зайнятості функції контролю за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків яка здійснюється шляхом проведення перевірок.
Контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, грошове забезпечення, повноти нарахування страхових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків на рахунок Фонду, розрахункових та касових документів.
Не менш вагомим та важливим обов`язком роботодавців є подання даних передбачених
п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» №803-ХІІ від 01.03.1991р. Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць(вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день(тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв`язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк –про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Щомісячне подання адміністративних даних про працівників, які працюють неповний робочий день(тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв`язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк –про всіх прийнятих працівників є обов`язком підприємств, установ, організацій, який отримав законодавче закріплення.
Хоча фінансові санкції за неподання адміністративних даних про всіх прийнятих працівників фактично не передбачені, надавати їх роботодавцями все одно необхідно в першу чергу для уникнення матеріальної відповідальності у майбутньому. Адже згідно норм діючого законодавства з роботодавця утримується незаконно виплачена безробітно сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.
Крім зазначеного, на практиці трапляються випадки, коли особа після звільнення з роботи реєструється як безробітна, перебуває на обліку у центрі зайнятості отримуючи при цьому соціальні послуги, матеріальне забезпечення. При цьому, перебуваючи на обліку особа поновлюється на робіті за рішенням суду. У такому випадку, з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартісті наданих соціальних послуг безробітному, адже вважається, якщо суд поновлює особу на роботі-людина була звільнена незаконно, а як відомо, за незаконне звільнення з роботи, відповідальність лягає на роботодавця.
Головний спеціаліст-юрисконсульт Южненського міського центру зайнятості Ткаченко О.М.
Державна служба зайнятості – роботодавцям міста Южне.
У період інтенсивного розвитку новітніх інформаційних технологій ми раді повідомити роботодавців про впровадження нових електронних можливостей у сфері подання звітності.
Новий унікальний сервіс – подання електронної фінансової і статистичної звітності по телекомунікаційних каналах зв’язку, що надає роботодавцю ряд додаткових значних переваг, а саме:
- економія часу – звітність може бути відправлена до державної установи цілодобово і без вихідних;
- звіт в електронному вигляді не потребує підтвердження паперовим аналогом наданого звіту;
- одноразове створення звіту в електронному вигляді забезпечує багаторазове його використання;
- можливість користуватися інформаційними, нормативними матеріалами, розміщеними на порталі;
- для роботодавців, які здійснюють обробку первинних бухгалтерських документів в бухгалтерській програмі 1С, Парус тощо, забезпечено можливість її імпорту на сайт www.iforma.com.ua та формування розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
- гарантоване підтвердження доставки звітності, яка має юридичну силу в спірних ситуаціях;
- надіслані платником до державної установи дані проходять вхідний контроль і генеруються відповідно до попередніх даних платника автоматично, що виключає технічні помилки і підвищує оперативність обробки інформації.
Для підписання електронного документу необхідно мати електронних ключ. Державний центр зайнятості структура, що створила на власній базі центр сертифікації електронних ключів (отримання ключа і його використання – безкоштовно), завдяки яким з’явилася можливість подавати звіти через портал iforma в наступні фонди:
Пенсійний фонд, Міністерство праці, Управління статистики, Державну податкову інспекцію, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Електронний ключ можна отримати в центрі зайнятості за місцем реєстрації як платника до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Також в центрі зайнятості роботодавець може укласти договір з оператором, що здійснює технічну підтримку порталу iforma.
Увага! До 30 серпня роботодавці мають унікальну можливість скористатися послугами інформаційного порталу iforma за акційною ціною.
Ціна послуги на рік для юридичної особи, що знаходиться на загальній системі оподаткування – складає 480 грн ( в т.ч. ПДВ)
Ціна послуги на рік для юридичної особи – платника єдиного податку - складає 300 грн. (в т.ч. ПДВ)
Ціна послуги на рік для фізичної особи підприємця, який перебуває на загальній або спрощеній системі оподаткування – складає 180 грн (в т.ч. ПДВ).
За більш детальною інформацією звертайтесь до Южненського міського центру зайнятості за телефоном 21038, або 30138.
Ми із задоволенням відповімо на Ваші запитання.
Головний спеціаліст відділу надання соціальних послуг Южненського міського центру зайнятості Сємко Н.М.
Дотримуйтесь законодавчих норм !
Звертаємо увагу роботодавців на обов`язок подання до державної служби зайнятості адміністративних даних, подання яких передбачене п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»
Негативними наслідками світової фінансової кризи є те , що деякі суб`єкти господарювання у зв`язку з відсутністью об`ємів роботи, надають працівникам відпустки без збереження заробітної плати, переводять працівників на режим скороченого робочого дня(тижня) або оголошують простій виробництва. Южненський міський центр зайнятості звертає Вашу увагу на те, що згідно п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» №803-ХІІ від 01.03.1991р.підприємства, установи, організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць(вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день(тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв`язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк –про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Щомісячне подання адміністративних даних про працівників, які працюють неповний робочий день(тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв`язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк –про всіх прийнятих працівників є обов`язком підприємств, установ, організацій, який отримав законодавче закріплення.
Останнім часом значно впав загальний рівень надання адміністративних даних про прийнятих працівників, які надаються до служби зайнятості за формою 5-ПН по відношенню до кількості працевлаштованих осіб( дані надані підприємствами, установами, організаціями до органів статистики). Така сама ситуація з поданням інформації про працівників, які працюють неповний робочий день(тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв`язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин. До органів статистики підприємствами, установами, організаціями подаються одні дані, а до служби зайнятості подаються не в повному обсязі або не подаються взагалі.
На нашу думку, така ситуація склалася внаслідок необізнаності роботодавців щодо своїх обов`язків стосовно подання звіту за формою 5-ПН «Про прийнятих працівників», інших адміністративних даних, подання яких передбачене п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» та не усвідомлення необхідності надання цієї інформації. У зв`язку з зазначеним, перед службою зайнятості поставлене завдання активізувани інформаційно-роз`яснювальну роботу серед підприємств, установ, організацій стосовно повного та своєчасного надання адміністративних даних.
На предмет своєчасності та повноти одержання службою зайнятості адміністративних даних від підприємств, установ, організацій, служба зайнятості перевіряється органами Прокуратури. Під час проведення таких перевірок, органи Прокуратури отримують в службі зайнятостіі інформацію відносно кількості та додержання строків подання інформації за формою 5-ПН «Про прийнятих працівників» та інших адміністративних даних та звіряють отриману інформацію безпосередньо на підприємстваї, установах, організаціях з метою виявлення фактів несвоечасного або неповного подання інформації до служби зайнятості. За результатами таких перевірок видаються акти прокурорського реагування та винні посадові особи притягуються до відповідальності.
Щоб уникнути у майбутньому подібних випадків, служба зайнятості закликає до співпраці та просить роботодавців надавати до центру зайнятості адміністративні дані про працівників, які працюють неповний робочий день(тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв`язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і дані про всіх прийнятих працівників у передбачений законом термін. Якщо у Вас, шановні роботодавці, виникають труднощі або запитання з приводу надання цих даних, зателефонуйте або відвідайте центр зайнятості .Служба зайнятості обов`язково Вам допоможе.
Головний спеціаліст-юрисконсульт Южненського МЦЗ Ткаченко О.М.
Трудовий договір між фізичною особою-підприємцем та найманим працівником: це потрібно знати
Сьогодні, в умовах розвитку ринкової економіки проблема легалізації зайнятості шляхом укладення трудових договорів між фізичними особами-підприємцями та найманими працівниками стає дуже актуальною. Все більше людей починають розуміти переваги офіційного оформлення трудових відносин. І це добре, адже офіційне оформлення трудових відносин значно поповнює надходження до бюджету, найманий працівник отримує підтвердження свого трудового стажу, гарантії передбачені законодавством та можливість захисту у разі їх порушення з боку роботодавця, фізична-особа підприємець- захищена від несумлінних працівників та не піддається штрафним санкціям з боку контролюючих органів за неофіційне використання праці найманих працівників. Всі переваги офіційних трудових відносин важко перелічити, оскільки їх дуже багато.
Саме у центрі зайнятості реєструються вже укладені трудові договори між фізичними особами-підприємцями та найманими працівниками. На державну службу зайнятості статтею 24 КЗпП та Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.06.2001 р. за № 554/5745) покладено обов'язок реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів укладених між фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників.Зокрема, для проведення реєстрації (зняття з реєстрації) трудового договору між фізичною особою-роботодавцем і працівником передбачена обов'язкова присутність сторін трудового договору з належними їм документами в центрі зайнятості.
Для цього фізична особа-підприємець разом із найманим працівником приходять до центру зайнятості та надають три автентичних примірники трудових договорів. Крім договорів фізична особа-підприємець надає свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, паспорт, ідентифікаційний код, а найманий працівник- паспорт, ідентифікаційний код та трудову книжку. Після реєстрації один примірник трудового договору залишається у центрі зайнятості, останні два з відмітками про реєстрацію повертаються найманому працівнику та фізичній особі-підприємцю для зберігання.
На практиці доволі часто виникає запитання відносно можливості реєстрації (зняття з реєстрації) трудового договору фізичною особою через свого законного представника за нотаріально засвідченою довіреністю. Особливо часто у якості законного представника виступає бухгалтер фізичної особи-підприємця, якого фізична особа-підприємець уповноважила представляти його інтереси у державних установах. На зазначене запитання можна відповісти так: представник фізичної особи-підприємця, навіть якщо фізична особа-підприємець уповноважила на вчинення данного правочину представника шляхом видачі та нотаріального засвідчення довіреності не може вчиняти від імені фізичної особи-підприємця такі правочини, як реєстрація та зняття з реєстрації трудового договору. Зазначене пояснюється тим, що на підприємствах, в установах та організаціях (суб'єкти господарювання із статусом юридичної особи) правом укладати трудовий договір наділені їх керівники - визначені штатним розкладом службові особи, які несуть персональну відповідальність (матеріальну, дисциплінарну, адміністративну і кримінальну) за порушення трудових прав працівників, у тому числі й визначених трудовим договором. Водночас, у випадку діяльності фізичної особи-підприємця без створення підприємства з організаційно визначеним керівним органом (без створення юридичної особи), належним чином підтвердити зобов'язання за трудовим договором перед працівником він може лишео собисто.Вищезазначене відповідає частині другій статті 238 Цивільного кодексу України, відповідно до якої навіть представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто особою, яку він представляє.
Виходячи з норм трудового законодавства України в трудових правовідносинах задіяні дві сторони - роботодавець та працівник, які мають відповідні права та зобов'язання один по відношенню до іншого; всі інші суб'єкти мають право втручання у взаємовідносини двох вищезазначених сторін лише у випадках та порядку суворо регламентованих законодавством.
У випадку виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин щодо формулювання причини звільнення, дати звільнення, оплати праці тощо, сторони відповідно до чинного законодавства України мають право вирішувати такі питання у досудовому порядку шляхом досягнення узгодженої позиції, зокрема під час зняття трудового договору з реєстрації у державній службі зайнятості або шляхом звернення до суду. Зняття трудового договору з реєстрації в державній службі зайнятості, за відсутності однієї із сторін трудових відносин, можливе лише за умови, якщо до центру зайнятості буде подано рішення суду, котре набрало законної сили, щодо припинення дії такого договору або визнання його таким, що втратив силу.
Розірвання трудових відносин (припинення дії трудового договору) між фізичною особою-роботодавцем і найманим працівником та зняття цього трудового договору з реєстрації в державній службі зайнятості - не тотожні поняття.Підстави розірвання трудових відносин вичерпно регламентовані Кодексом законів про працю, зокрема, статтями 36 - 41 цього Кодексу.
Виходячи з норм Кодексу законів про працю останнім днем трудових відносин є день фактичного припинення трудових відносин (розірвання трудового договору) між роботодавцем і працівником.
Отже, роботодавець, в тому числі, фізична особа-роботодавець має право приймати рішення, але за умови додержання вимог чинного законодавства про працю, щодо припинення трудових відносин з працівником у відповідності до норм передбачених Кодексом законів про працю. Жодних обмежень щодо реалізації права роботодавця на припинення трудового договору за власною ініціативою, за умови наявності відповідної підстави звільнення, а також додержання роботодавцем вимог законодавства про працю, Кодексом законів про працю не встановлено.
У разі відсутності в центрі зайнятості однієї із сторін трудового договору (фізичної особи-роботодавця чи найманого працівника) з належними їй документами, додержатися визначеного Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою і Формою трудового договору між працівником і фізичною особою механізму зняття з реєстрації трудового договору неможливо.
Отже, у разі припинення дії трудового договору, припинення трудових відносин між фізичною особою-підриємцем та найманим працівником у трудовому договорі фізична особа-підприємець робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони інформують відповідний центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір шляхом особистого відвідування центру зайнятості фізичною особою-підприємцем та найманим працівником. Також сторони подають свої примірники трудових договорів а також ті самі документи, які подавалися при реєстрації трудового договору.
На підставі внесеного у трудовий договір запису про дату та підставу його припинення посадова особа центру зайнятості робить на трьох примірниках трудового договору запис про дату зняття його з реєстрації, зазначаючи його реєстраційний номер і дату, назву центру зайнятості, який його зняв з реєстрації, своє прізвище, ім`я та по батькові.Цей запис завіряється підписом цієї особи та печаткою центру зайнятості.
Що стовується ведення трудових книжок найманих працівників то, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників встановлено обов`язок їх ведення на всіх працівників, які працюють на підприємстві, установі, організації всіх форм власності або у фізичної особи-підприємця понад п`ять днів.Інструкцією передбачено, що трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю зберігаються безпосередньо у цих працівників. Вчинені в зазначеному вище порядку записи центру зайнятості про реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести до трудової книжки працівника записи про прийняття та звільнення його з роботи. Тобто, після реєстрації трудового договору фізична особа-підприємець робить у трудовій книжці працівника запис про прийняття його на роботу, а після зняття трудового договору з реєстрації-про звільнення з неї. Під час зняття з реєстрації трудового договору працівник пред`являє трудову книжку з внесеними в неї роботодавцем записами посадовій особі центру зайнятості, яка яка особистим підписом в ній підтверджує ці записи і засвідчує їх печаткою центру зайнятості.Посадова особа має впевнитися у відповідності цих записів змісту трудового договору і нормам діючого трудового законодавства. За відсутності такої відповідності цих записів вони не можуть підтверджуватися і засвідчуватися та не матимуть чинності.
Головний спеціаліст-юрисконсульт Южненського міського центру зайнятості Ткаченко О.М.
Інформація про зміни в законодавстві
13 січня 2009 року набув чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” №799 – VI (далі антикризовий Закон). Цим Законом внесені зміни і в Закони України „ Про зайнятість населення” , „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” , „ Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” та інші Закони. Відповідно цих змін:
1) розширено перелік страхувальників за рахунок роботодавців, що використовують працю за цивільно – правовими договорами, та військових формувань;
2) розширено перелік осіб, які підлягають обов’язковому страхуванню на випадок безробіття (та сплачують внески), за рахунок військовослужбовців, осіб, що працюють за цивільно – правовими договорами, працюючих пенсіонерів, іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні.
3) встановлено нові розміри страхового внеску на випадок
безробіття.
Прикінцевими положеннями зазначеного Закону призупинено до1 січня 2011 року дію статті 5 Закону України , „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Це означає, що з моменту набрання чинності законом, страхуванню на випадок безробіття підлягають:
- працюючі особи, які отримують або мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсію за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку;
- іноземці та особи без громадянства. Які тимчасово працюють за наймом в Україні;
Тобто, з 13 січня 2009 року із заробітної плати працюючих пенсіонерів та іноземців або осіб без громадянства потрібно утримувати страхові внески в розмірі 0,6 % ( раніше страхові внески тільки нараховувались на фонд оплати праці роботодавців цих працівників)
Крім того, Законом визначено, що
- військовослужбовці, які були раніше незастрахованими особами відповідно до
Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття”, набувають статусу застрахованих осіб в системі
загальнообов’язкового державне соціальне страхування на випадок безробіття,
тобто із їх грошового забезпечення (заробітної плати) утримуються страхові внески
в розмірі 0,6 % з моменту набуття чинності Законом, а військові формування, які
виплачують грошове забезпечення ( заробітну плату) військовослужбовцям,
починають сплачувати страхові внески з 1 січня 2010 року, як роботодавці ( 1,6 % ).
Нові розміри страхового внеску на випадок безробіття становлять:
загальний розмір страхового внеску до Фонду на випадок безробіття з 3.01.2009 року становить 2,2 %, в тому числі:
для роботодавців ( юридичних та фізичних осіб) - 1,6% суми фактично нарахованих витрат на фонд оплати праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно – правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці”, виплату доходу (прибутку) за договорами цивільно – правового характеру (працівників, з якими роботодавці вже перебувають у трудових відносинах , але ще з ними укладено й цивільно-правовий договір для виконання певних робіт чи послуг) та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; Звертаємо Вашу увагу, що страхові внески на договори цивільно-правового характеру тільки нараховуються.
для найманих працівників - 0,6% суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб
2,2% - для осіб, які беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно – правового характеру, але з якими роботодавці не перебувають у трудових відносинах .
Звертаємо увагу, що страхові внески на договори цивільно-правового характеру тільки нараховуються.
Одночасно повідомляємо, що юридичні та фізичні особи, які працюють за спрощеною системою оподаткування( єдиний податок ), у разі використання праці фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, повинні також нараховувати та сплачувати страхові внески в розмірі 1,6 % ( якщо фізична особа перебуває з ними в трудових відносинах) та 2,2 % ( якщо фізична особа не перебуває з ними у трудових відносинах)
При цьому, слід зазначити, що всі договори цивільно-правового характеру на виконання робіт (послуг), які укладені з фізичними особами до 13.01.2009 року, а виплата доходу відбулась з 13 січня 2009 року включно, підпадають під дію вищезазначених Законів. І до моменту нормативно-правового врегулювання питання нарахування страхових внесків за договорами цивільно-правового характеру, слід виходити з того, що нарахування та виплата винагороди співпадають у часі, тобто мають здійснюватись одночасно.
Звертаємо Вашу увагу, що страхові внески на зазначені виплати тільки нараховуються.
Повідомляємо Вас й про те, що фізичні особи, які виконують роботи ( надають послуги ) за договорами цивільно-правового характеру не відносяться до осіб, які беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах. Тобто, починаючі з 13 січня 2009 року , якщо на обліку в центрі зайнятості знаходились таки платники страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття , таки особи знімаються з обліку в центрі зайнятості як добровільно застраховані особи. Якщо така фізична особа виконує роботи ( надає послуги ) юридичним та фізичним особам, то страхові внески платить роботодавець. Якщо фізична особа працює за договором цивільно-правового характеру фізичній особи - суб’єкта підприємницької діяльності ( підприємця ), або у фізичній особи , яка не є суб’єктом підприємницької діяльності ( підприємцем ), то такі фізичні особи, у т.ч. фізичні особи-підприємці, повинні зареєструватися в центрі зайнятості як платники страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня укладення договору цивільно-правового характеру згідно поданої заяви, відповідно до додатку № 2 до пункту 3.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхових внесків до Фонду. З цього ж дня така особа набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
Закріплено відповідальність для страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, (для тих, хто не реєструється у Державного реєстратора) за ухилення від взяття на облік як платників страхових внесків або несвоєчасного подання заяви до центру зайнятості про взяття на облік у вигляді штрафу в розмірі 10% суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від взяття на облік (але сума штрафу не повинна бути нижчою десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Всі юридичні та фізичні особи, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру повинні сплачувати страхові внески на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України на ім’я органів державної служби зайнятості для зарахування страхових внесків від роботодавців код 01.
Законом передбачено, що страхові внески сплачуються одночасно із виплатою заробітної плати, а не один раз на місяць як було визначено раніше, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Тобто юридичні та фізичні особи повинні одночасно при отриманні чи виплаті зазначених коштів сплачувати страхові внески на випадок безробіття пропорційно у відповідних розмірах ( 1,6 % , 2,2% )
Звертаємо Вашу увагу, що страхові внески на випадок безробіття за січень 2009 року платники повинні нараховувати та утримувати, застосовуючи різні розміри страхових тарифів. Тобто нарахування страхових внесків за січень роботодавець повинен здійснювати двома частками, а саме: пропорційно відпрацьованим робочим дням до 13 січня 2009 року ( 1,3% та 0,5 %) з 13 січня 2009 року ( 1,6 % та 0,6%)
У Законі закріплено, що для осіб, які звільнилися за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України), виплата допомоги по безробіттю починається з 91 дня після отримання статусу безробітного (а не з дня отримання статусу безробітного, як це було раніше).
Відновлено перевірку достовірності даних безробітних (довідки про заробітну плату), що подаються до державної служби зайнятості для призначення матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг шляхом обміну інформацією з ДПА та Пенсійним фондом України, а в разі необхідності - шляхом проведення в’їздних планових та позапланових перевірок страхувальників. Крім того, внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині можливості надання відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку, центрам зайнятості та до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» щодо права податкових органів надавати центрам зайнятості інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Вказаним законом внесені зміни до статті 8 Закону України „Про зайнятість населення” в частині розміру штрафу у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу державної служби зайнятості на працевлаштування. За вказане порушення державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством.
